Галябарда — холодна колючо-рубаюча зброя довгого держака (списа) з комбінованим наконечником, що поєднує списове вістря, сокироподібне лезо та часто гачок або шип на зворотному боці; використовувалася піхотою в Європі в XIV—XVII століттях.
Галябарда — узагальнена назва для певних видів старовинної алебарди, що була поширена на українських землях, зокрема в побуті козаків.