Древослів

Словник Української Мови

галушник

[ɦɑluʃnɪk] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Кулінарія) –

    Страва з галушок, зазвичай заправлена сметаною, шкварками, цибулею або іншими інгредієнтами.

  2. (Кулінарія) –

    Мисочка або глибока тарілка, призначена спеціально для подачі галушок.

  3. (Кулінарія) –

    (Заст., діал.) Той, хто виготовляє або продає галушки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. галушник, р. галушника, д. галушникові, з. галушника, о. галушником, м. галушникові, к. галушнику

Більше записів