Значення
- (Лінгвістика) –
Який багато галасує, кричить; шумний, галасливий.
- (Лінгвістика) –
Який викликає галас, супроводжується галасом; шумний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. галасуватий, р. галасуватого, д. галасуватому, з. галасуватого, о. галасуватим, м. галасуватім, к. галасуватий