галас

[ɦɑlɑs] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Гучний, тривожний шум, гомін, зчинений групою людей; метушня, суєта.

  2. (Лінгвістика) –

    Перен. Загальне обговорення, розмови, хвилювання навколо якоїсь події чи особи; розголос, шум.

  3. (Лінгвістика) –

    Заст. Крик, вигук; гучна вимога, протест.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. галас, р. галаса, д. галасові, з. галаса, о. галасом, м. галасі, к. галас

Більше записів