галант

[ɦɑlɑnt] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Історія) –

    (історичний термін) У Речі Посполитій та Україні XVII–XVIII століть — придворний слуга, паж, молодий дворянин, який перебував при дворі магната або короля для виховання та виконання різних доручень.

  2. (Історія) –

    (застаріле) Ввічливий, чемний, шляхетний чоловік, який витончено поводиться з жінками; кавалер.

  3. (Лінгвістика) –

    (діалектне, західні регіони) Молодий, неодружений парубок; хлопець.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. галант, р. галанту, д. галантові, з. галант, о. галантом, м. галанті, к. галанте

Більше записів