галабута

1. (діал.) Невеликий пагорб, горбок, узвишшя; часто вживається у географічних назвах окремих місцевостей.

2. (перен., рідк.) Неповоротка, незграбна або млява людина; ледащо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |