гал

Приклад 1:
ши­ро­коп­ле­чий; во­лос, як гал­ка, чор­ний; а очі… карі, ясні та блис­кучі! Галя ус­та­ла з ліжка, на­ки­ну­ла шви­денько на се­бе і спідни­цю, кер­сет­ку на плечі, ухо­пи­ла пе­че­не по­ро­ся – пішла.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
А хлоп­цi та пiд­па­ру­бо­чi, кот­рим iз-за лю­дей нi­чо­го не вид­ко, так аж на вер­би поз­ла­зи­ли i вкри­ли їх, мов тi гал­ки… А крик, а го­мiн вiд то­го на­ро­ду, ба­теч­ки! Не­на­че во­да шу­мить, як у по­вiдь греб­лю прор­ве: усi, усi ра­зом го­во­рять, i нiх­то нi­ко­го не слу­ха, а вже нiх­то, як на­шi жi­ноч­ки-цо­ко­ту­хи!
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”