1. Старовинна ручна вогнепальна зброя з гаковим виступом на дулі для закріплення на стіні або іншій опорі під час стрільби, що використовувалася в Європі у XV–XVI століттях.
2. Рідкісна назва для аркебузи або іншої ранньої рушниці.
гаківниця
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Гаківниця — довга і важка рушниця з гаком на прикладі, була на озброєнні козаків. Гард — кам’яна перегорожа впоперек ставу.
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”
Частина мови: іменник (однина) |