гадючина

1. М’ясо гадюки, що вживається в їжу або використовується з іншою метою.

2. Переносно: щось підступне, зле, отруйне, що асоціюється з гадюкою; гадюча вдача, злість.

Приклади:

Приклад 1:
Йому хотілось співати; він пустив вільно поводи і пішов назустріч вітрові шукати у пісні дівчину, що кажуть люди: А я б рада задля тебе брата отруїти… І з болем дає Павло пораду дівчині — пісня стелеться по гриві Чалого, він стомлено ступає, а степ не слухає, свистить у торішніх бур’янах і на чотири вітри розсотує пісню: В чистім полі могилочка, На могилі калиночка, На калині — гадючина; На калину сонце пече, А з гадини отруй тече… Павло ненавидить таку сестру і кидає коневі, мов товаришеві: — Ні, не цієї, Чалий, треба співати! Перед ним знову сіріє на ріллі голова ході, кінь щулить вухо — слухає: — Знаєш, якої співали, коли наступали на Зелену могилу?..
— Невідомий автор, “032 Golova Khodi Mikhailo Mikhailovich Kotsiubin”