1. Розмірковувати, обдумувати щось, намагаючись з’ясувати або вирішити; міркувати.
2. (розм.) Думати, припускати, мати певну думку про щось; вважати.
Словник Української Мови
Буква
1. Розмірковувати, обдумувати щось, намагаючись з’ясувати або вирішити; міркувати.
2. (розм.) Думати, припускати, мати певну думку про щось; вважати.
Приклад 1:
Гадкувати — думати, міркувати («гадкувала собі баба»). Г а й — нумо (спонукальний, заохочувальний вигук).
— Зеров Микола, “Камена”