гачок

Значення

1. (Техніка) –

   Невеликий вигнутий або загнутий металевий стрижень, загострений на кінці або маючий форму клина, призначений для чіпляння, підвішування, зачіпки або лову риби.

2. (Техніка) –

   Елемент одягу у вигляді невеликого вигнутого стрижня з застібкою або без неї, що служить для застібання, підвішування чи з’єднання частин (наприклад, гачок на сукні, гачок для панчіх).

3. (Спорт) –

   У спортивних вправах на перекладині або брусах — технічний прийом, кінець руху, коли тіло згинається у тазостегнових суглобах, нагадуючи форму гачка.

4. (Мистецтво) –

   У друкарстві та графіці — декоративний елемент, завіток у вигляді вигнутої лінії, що використовується в орнаментах, буквицях або шрифтах.

5. (Мистецтво) –

   У музиці — знак (𝅘𝅥𝅮), що ставиться зправа від нотного штиля для позначення короткого, відірваного виконання звуків (стаккато).

6. (Лінгвістика) –

   У лінгвістиці — діакритичний знак у вигляді невеликого гачка під або над літерою в деяких мовах (наприклад, у польській мові — у буквах ą, ę).

7. (Лінгвістика) –

   У переносному значенні — хитрість, підступ, прихована перешкода або несподівана складність (наприклад, “у цій угоді є гачок”).

Правопис та відмінювання