1. Який має форму гачка або гачків; з вигинами, схожими на гачки.
2. Уживаний як складова частина ботанічних назв для позначення рослин, що мають гачкуваті утворення (наприклад, шипи, колючки).
гачкуватий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Мав щедру лисину, приправлену сивими припалими кучерями, обличчям йому кошлатились грізні брови, ніс був гачкуватий, і коли Гнат Юрович говорив, то десь у районі черепної коробки хижо поскрипувала вставна щелепа. Одягнений був у коричневий офіційний костюм, на вилогах піджака прикручені були значки передовика та учасника якихось профспілкових конференцій.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикметник () |