Древослів

Словник Української Мови

габель

[ɦɑbɛlʲ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Історія) –

    (історичний термін) В Україні XVIII століття — податок на димар (піч), який сплачувався з кожного окремого домогосподарства.

  2. (Мистецтво) –

    (власна назва) Прізвище, зокрема відомого українського художника-графіка та живописця XX століття Миколи Габеля.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. габель, р. габелю, д. габелеві, з. габель, о. габелем, м. габелеві, к. габелю

Більше записів