1. Який ґрунтується на чомусь, має під собою певну основу, обґрунтований.
2. Який служить основою, базою для чогось; фундаментальний, основоположний.
ґрунтувальний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови