Древослів

Словник Української Мови

ґрунтотворний

[ґruntotʋornɪj] Прикметник

Буква:Ґ

Значення

  1. (Геологія) –

    (геол., ґрунтознав.) Такий, що створює, утворює ґрунт; що сприяє формуванню ґрунту (про породи, процеси, організми тощо).

  2. (Філософія) –

    (перен.) Такий, що створює основу, фундамент для чогось; основотворчий, основоположний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ґрунтотворний, р. ґрунтотворного, д. ґрунтотворному, з. ґрунтотворного, о. ґрунтотворним, м. ґрунтотворнім

Більше записів