Значення
- (Техніка) –
Штучний будівельний матеріал, що отримується шляхом ущільнення суміші ґрунту з в’яжучими речовинами (цементом, бітумом тощо), який використовується для влаштування основ дорожніх покриттів, фундаментів, гідротехнічних споруд.
- (Техніка) –
Конструктивний елемент у вигляді монолітного шару з такого матеріалу, що є частиною інженерної споруди.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ґрунтобетон, р. ґрунтобетону, д. ґрунтобетонові, з. ґрунтобетон, о. ґрунтобетоном, м. ґрунтобетоні, к. ґрунтобетоне