Значення
-
У слов’янській міфології — божество грому та блискавки, верховний бог-громовержець, який часто ототожнюється з Перуном.
-
Поетичне назва грому, урагану або сильної бурі, що супроводжується громовими пострілами.
-
Рідкісна назва металевого стрижня або пристрою для відведення в землю електричних розрядів блискавки (громовідвід).
-
Заст. або діал. Назва деяких рослин, зокрема виду наперстянки (Digitalis) або інших, за переказами, що цвітуть під час грози або мають захисну силу від блискавки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. громовик, р. громовика, д. громовикові, з. громовика, о. громовиком, м. громовикові, к. громовику