горностай

[ɦornostɑj] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Невеликий хижий ссавець родини мустелових (Mustela erminea) з довгим тілом, короткими лапами та цінним білим хутром з чорним кінчиком хвоста, який узимку змінює буро-руду літню шерстку на сніжно-білу.

  2. М’яке, пушисте, дуже цінне зимове хутро цього звірка, традиційно використовуване для оздоблення парадного одягу (наприклад, мантій монархів, суддівських мантій).

  3. Геральдична фігура у вигляді стилізованого білого хутра з чорними хвостиками, розташованими певним чином; поширений символ у європейській геральдиці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. горностай, р. горностай, д. горностай, з. горностай, о. горностай, м. горностай, к. горностай

Більше записів