гнійник

[ɦnijnɪk] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (діал.) Те саме, що гноєвик — гриб-паразит родини печерицевих, що росте на гною або перегнилій органічній речовині.

  2. (діал.) Місце, де зберігають гній; гноївка, гноїще.

  3. (діал., перен.) Про людину, яка живе в бруді, неохайно або має гидкі звички.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гнійник, р. гнійника, д. гнійникові, з. гнійник, о. гнійником, м. гнійникові, к. гнійнику

Більше записів