ґлей

[ґlɛj] Іменник

Буква:Ґ

Значення

  1. (Геологія) –

    Гірська порода, що складається переважно з глинистих мінералів, має властивість розмокати у воді та ставати пластичною, в’язкою масою; застосовується у керамічному виробництві, будівництві тощо.

  2. (Геологія) –

    У ґрунтознавстві — щільний, важкий, водонепроникний прошарок ґрунту, що утворюється внаслідок накопичення глинистих частинок, які вимиваються з верхніх горизонтів; перешкоджає росту коренів та погіршує аерацію ґрунту.

  3. (Геологія) –

    У геології — сира, непросіяна гірська порода, що містить суміш глини, піску, щебеню та інших матеріалів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ґлей, р. ґлею, д. ґлеєві, з. ґлей, о. ґлеєм, м. ґлеєві, к. ґлею

Більше записів