герцог

[ɦɛrt͡soɦ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Історія) –

    Титул вищої дворянської (феодальної) знаті в західноєвропейських країнах, що стоїть вище за князя (принца) та маркіза, але нижче за короля; особа, що має цей титул.

  2. (Історія) –

    У деяких європейських країнах (наприклад, у Великій Британії, Люксембурзі) — правитель герцогства, суверенний монарх.

  3. (Історія) –

    У Священній Римській імперії — титул правителя герцогства, що входило до складу імперії; імперський князь.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. герцог, р. герцога, д. герцогові, з. герцога, о. герцогом, м. герцогові, к. герцогу

Більше записів