Значення
- (Фізика) –
Рідкісний, незвичний звук, що нагадує гуркіт, бурчання або глухий шум, часто пов’язаний із природними явищами або роботою механізмів.
- (Лінгвістика) –
(Переносно) Невиразна, швидка, незрозуміла або голосна мова, що сприймається як безглузда балаканина, лемент.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ґерґотіння, р. ґерґотіння, д. ґерґотінню, з. ґерґотіння, о. ґерґотінням, м. ґерґотінні, к. ґерґотіння