ґелґотіння

[ґɛlґotinnjɑ] Іменник

Буква:Ґ

Значення

  1. (Географія) –

    Власна назва місцевості в Україні, що походить від діалектного “ґелґот” (шум, гамір, галас) і може означати галасливе, шумне місце.

  2. (Лінгвістика) –

    (У переносному значенні, рідко) Галас, гамір, шумна метушня, що виникає в натовпі або в результаті якогось бурхливого явища.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ґелґотіння, р. ґелґотіння, д. ґелґотінню, з. ґелґотіння, о. ґелґотінням, м. ґелґотінні, к. ґелґотіння

Більше записів