ганьба

[ɦɑnʲbɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Психологія) –

    Почуття приниження, сорому через власну провину або негідний вчинок; моральне страждання через втрату гідності, поваги до себе.

  2. (Соціологія) –

    Стан безчестя, безслав’я, ганьби; погана репутація, яка виникає внаслідок осуджуваних суспільством або мораллю вчинків.

  3. (Соціологія) –

    Щось ганьбізне, ганебне; дія або явище, що викликає обурення, осуд і становить собою порушення норм моралі, честі.

  4. (Лінгвістика) –

    (у функції вигуку або прислівника) Вираз обурення, осудження, нерозуміння; те саме, що «сором», «гидко».

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ганьба, р. ганьби, д. ганьбі, з. ганьбу, о. ганьбою, м. ганьбі, к. ганьбо

Більше записів