Значення
- (Ботаніка) –
(діал.) Місце, де ростуть ґаблі (кущі шипшини, терену або інших колючих рослин); густі зарості колючих чагарників.
- (Лінгвістика) –
(перен., рідко) Важкодоступне, заплутане місце; хаотичне нагромадження чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ґаблище, р. ґаблища, д. ґаблищу, з. ґаблище, о. ґаблищем, м. ґаблищі, к. ґаблище