Значення
-
(у техніці) Процес обробки поверхні металу парами фтористих сполук для створення захисного або декоративного покриття, що підвищує корозійну стійкість.
-
(у металургії) Спосіб рафінування (очищення) кольорових металів, зокрема міді, шляхом пропускання через розплавлену сировину газоподібних флюсів для видалення домішок.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ф'юмінгування, р. ф'юмінгування, д. ф'юмінгуванню, з. ф'юмінгування, о. ф'юмінгуванням, м. ф'юмінгуванні, к. ф'юмінгування