ф’юмінгування

1. (у техніці) Процес обробки поверхні металу парами фтористих сполук для створення захисного або декоративного покриття, що підвищує корозійну стійкість.

2. (у металургії) Спосіб рафінування (очищення) кольорових металів, зокрема міді, шляхом пропускання через розплавлену сировину газоподібних флюсів для видалення домішок.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |