1. Діал. та розм. Дія за значенням фіркати; випускання повітря з рота або носа різкими короткими видихами, що супроводжується характерним звуком.
2. Перен., розм. Вираження незадоволення, дражливі або уїдливі зауваження, бурчання.
фиркання
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |