фиркання

[fɪrkɑnnjɑ] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Діал. та розм. Дія за значенням фіркати; випускання повітря з рота або носа різкими короткими видихами, що супроводжується характерним звуком.

  2. Перен., розм. Вираження незадоволення, дражливі або уїдливі зауваження, бурчання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фиркання, р. фиркання, д. фирканню, з. фиркання, о. фирканням, м. фирканні, к. фиркання

Більше записів