фик

1. (вживається переважно у множині: фики) Застарілий жест вираження презирства, глузування або відмови — укладання великого пальця між середнім та вказівним пальцем, стиснутими в кулак (показувати фіки, зробити фігу).

2. (переносне значення, розмовне) Презріла, нікчемна річ; щось неварте уваги, обману (його обіцянки — фік).

3. (переносне значення, розмовне) Негативний результат, невдача, “нуль” (у цій справі ми отримали фік).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |