1. (техн.) Різьбова з’єднувальна деталь у вигляді короткої трубки для герметичного сполучення труб, патрубків, а також для встановлення контрольно-вимірювальних приладів.
2. (іст., архіт.) Верхня частина кам’яної колони, що безпосередньо підтримує капітель, або нижня частина, що спирається на базу; те саме, що абака або плінт.