фуркотітися

[furkotitɪsjɑ] Дієслово

Буква:Ф

Значення

  1. (про птахів, зокрема голубів) Видавати характерні звуки, воркувати, гукати.

  2. (розм.) Бурчати, воркотіти, виявляючи незадоволення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я фуркочуся, ти фуркотишся, він фуркотиться, ми фуркотимося, ви фуркотитеся, вони фуркотяться

Більше записів