функція-оригінал

[funkt͡sijɑ-orɪɦinɑl] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. У математиці, зокрема в операційному численні — дійсна або комплекснозначна функція дійсної змінної, яка задовольняє таким умовам: є кусково-неперервною, дорівнює нулю для всіх від’ємних значень аргументу та обмежена зростанням, тобто не перевищує деяку експоненту.

  2. У прикладній математиці та теорії перетворень — вихідна функція, до якої застосовується інтегральне перетворення (наприклад, Лапласа або Фур’є) для отримання її зображення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. функція-оригінали, р. функція-оригінала, д. функція-оригіналові, з. функція-оригінала, о. функція-оригіналом, м. функція-оригіналі, к. функція-оригінале

Більше записів