1. (в економіці, менеджменті) Пов’язаний з методом аналізу витрат на виріб або послугу щодо його корисності (функцій) з метою оптимізації співвідношення між вартістю та якістю виконання цих функцій.
2. (в інжинірингу, будівництві) Характеризує підхід або методологію, спрямовані на досягнення необхідних функцій об’єкта (виробу, будівлі) з мінімально можливими сукупними витратами протягом всього життєвого циклу.