функціональність

[funkt͡sionɑlʲnistʲ] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Сукупність функцій, можливостей, властивостей, якими володіє певний об’єкт, система, пристрій або програмне забезпечення; здатність виконувати призначені дії та завдання.

  2. У лінгвістиці — здатність мовних одиниць (звуків, морфем, слів, конструкцій) виконувати певну роль (функцію) у мовленні; функційний аспект мовних явищ.

  3. У математиці та інженерії — властивість об’єкта відповідати своєму призначенню та виконувати задані операції; практична придатність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. функціональність, р. функціональності, д. функціональності, з. функціональність, о. функціональністю, м. функціональності, к. функціональносте

Більше записів