1. Напрям у архітектурі та дизайні XX століття, що виходить з принципу першочерговості практичного призначення (функції) будівлі або виробу, яке визначає його конструкцію та художню форму; основна ідея виражена формулою “форма слідує за функцією”.
2. Напрям у психології (переважно американській), що розглядає психічні явища з точки зору їхньої функції — пристосування організму до навколишнього середовища, організації ефективної діяльності.
3. Напрям у лінгвістиці, що вивчає мову як засіб спілкування, зосереджуючись на аналізі функцій мовних одиниць (наприклад, комунікативній, експресивній) та їхньої ролі в мовленнєвій діяльності.
4. У соціології та антропології — теоретичний підхід, що розглядає суспільство як цілісну систему, частини якої (інститути, норми, традиції) виконують певні функції для підтримки його стабільності та життєдіяльності.
5. У математиці та інформатиці — підхід до програмування, що базується на обчисленні значень функцій та униканні зміни стану даних і мутабельних даних.