фундирувати

1. Надавати чомусь міцну основу, ґрунтовне обґрунтування; закладати теоретичні або ідейні підвалини.

2. У філософії та науці: служити незмінною основою, першопочатком, на якому щось будується; бути фундаментом.

3. У фінансах (застаріле або спеціалізоване вживання): забезпечувати капіталом, виділяти кошти для створення або підтримки діяльності установи, фонду тощо; капіталізувати.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |