фугівка

[fuɦiʋkɑ] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Технологічна операція зі стикування (з’єднання) кромок деталей, зокрема дерев’яних, для отримання рівної та щільної поверхні за допомогою спеціального верстата — фугувального верстата або фуганка.

  2. Рядок, шов, що утворюється в результаті такого з’єднання деталей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фугівко, р. фугівка, д. фугівкові, з. фугівка, о. фугівком, м. фугівкові, к. фугівку

Більше записів