фрикація

[frɪkɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. (мед.) Масажний прийом, при якому здійснюють швидкі ковзаючі рухи пальцями або долонею по шкірі, що викликає гіперемію тканин; тертя.

  2. (техн.) Процес подрібнення, перетирання або перемішування сипких або волокнистих матеріалів (наприклад, руди, глини, паперової маси) у воді для отримання однорідної суспензії.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фрикація, р. фрикації, д. фрикації, з. фрикацію, о. фрикацією, м. фрикації, к. фрикаціє

Більше записів