Значення
-
(іст.) У середньовічній Європі — легка піхота або кавалерія, що складалася з найманців, які не мали важкого озброєння та використовувалися для розвідки, набігів і переслідування ворога.
-
(перен., розм.) Людина, яка поводиться зухвало, безпідставно самовпевнено або має ексцентричну зовнішність і поведінку; часто вживається з відтінком несхвалення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фрик, р. фрика, д. фрикові, з. фрика, о. фриком, м. фрикові, к. фрику