фронтир

[frontɪr] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Історичний та географічний термін для позначення рухомої межі між освоєними поселенцями землями та дикими, незаселеними територіями, особливо в контексті експансії на захід у США в XVIII–XIX століттях.

  2. У переносному значенні — передовий край, межа дослідження, інновацій або розвитку в будь-якій галузі знань, технологій чи суспільної діяльності.

  3. У політичній географії — тип державного кордону, що відокремлює країни з низькою щільністю населення та слабким державним контролем над прикордонними територіями.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фронтир, р. фронтиру, д. фронтирові, з. фронтир, о. фронтиром, м. фронтирі, к. фронтире

Більше записів