1. Музичний термін, що означає мистецтво художнього поділу музичної тканини на логічно цілісні та виразні фрази, мотиви та періоди, а також засоби виконання (динаміка, агогіка, тембр тощо), що сприяють такому поділу та виразності.
2. У мовленні — спосіб вимовляння фраз, речень; інтонаційне та ритмічне оформлення висловлювання, що надає йому певної виразності.