фрактура

[frɑkturɑ] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. (медицина) Повне або часткове порушення цілісності кістки внаслідок травми або захворювання; перелом.

  2. (поліграфія, історія) Різновид готичного письма, а також друкарський шрифт, що імітує готичне письмо, поширений у Німеччині та інших країнах до середини XX століття.

  3. (мистецтво) У декоративно-ужитковому мистецтві — особливий вид розпису на склі, при якому фарба наноситься на зворотний бік скла, а зображення виглядає так, ніби воно знаходиться всередині.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фрактура, р. фрактури, д. фрактурі, з. фрактуру, о. фрактурою, м. фрактурі, к. фрактуро

Більше записів