фракійці

1. Група стародавніх індоєвропейських племен, що мешкали на території Фракії (південно-східна частина Балканського півострова, захід Малої Азії та прилеглі острови) з кінця II тисячоліття до н.е. до початку нашої ери, які були асимільовані римлянами та пізніше слов’янами.

2. Представники цих племен, що створили самобутню матеріальну та духовну культуру.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |