1. Стосуючийся до Фракії — історичної області на південному сході Європи (територія сучасних Болгарії, Греції та Туреччини) — або до її стародавнього населення, фракійців.
2. Пов’язаний з мовою стародавніх фракійців, що належала до палеобалканської групи індоєвропейської мовної родини.
3. Характерний для культури, мистецтва, звичаїв, релігії або військової справи стародавніх фракійців.