Значення
-
Технологія відтворення зображень фотографічним способом, при якій формуються друкарські форми для тиражування.
-
Відбиток, отриманий за допомогою фототипії (у 1-му значенні).
-
У поліграфії — друкарська форма зі світлочутливого шару на скляній або металевій основі, виготовлена фотомеханічним способом для тиражування.
-
У фотографії — тип світлочутливого матеріалу або паперу, призначений для певного способу фотографічного друку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фототип, р. фототипу, д. фототипові, з. фототип, о. фототипом, м. фототипі, к. фототипе