фотокамера

Оптико-механічний пристрій для отримання фотознімків, що складається з світлонепроникної камери, об’єктива, діафрагми, затвора та касети зі світлочутливим матеріалом (плівкою або матрицею).

Цифровий пристрій для реєстрації статичних зображень (фотографій) у вигляді електронних файлів, основним елементом якого є світлочутлива матриця.

Застаріла назва для кінознімального апарату, призначеного для фіксації рухомих зображень на кіноплівку.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |