1. (про хімічну сполуку) Такий, що зазнав фотоізомеризації; перетворений з однієї ізомерної форми в іншу під дією світла (наприклад, ультрафіолетового випромінювання).
фотоізомеризований
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Словник Української Мови
Буква
1. (про хімічну сполуку) Такий, що зазнав фотоізомеризації; перетворений з однієї ізомерної форми в іншу під дією світла (наприклад, ультрафіолетового випромінювання).
Відсутні