Значення
-
Здатність матеріалу, деталі або конструкції зберігати свою первісну форму та геометричні розміри під дією зовнішніх сил (навантажень, температури тощо) або з часом.
-
У техніці та матеріалознавстві — властивість об’єкта чи речовини протистояти деформації, тобто зміні форми під впливом механічних, теплових або інших факторів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. формостійкість, р. формостійкості, д. формостійкості, з. формостійкість, о. формостійкістю, м. формостійкості, к. формостійкосте