форматор

1. Особа, яка займається формуванням, створенням чого-небудь, надає певної форми; творець, утворювач.

2. Спеціальний пристрій або машина для надання певної форми матеріалу, виробу (наприклад, для формування скляних виробів, металевих труб тощо).

3. У поліграфії: працівник, який займається версткою та монтажем сторінок друкованої форми.

4. У комп’ютерній техніці та програмуванні: функція або інструмент, призначений для форматування даних, носіїв інформації (наприклад, дисков) або тексту.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |