форкотливий

[forkotlɪʋɪj] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. (Про звук) Який нагадує форкіт, тобто низьке, глибоке, переривчасте гурчання або бурчання, що виходить з живота (переважно про тварин).

  2. (Переносно, розм.) Який виражає невдоволення, дражливість, буркотливий; схильний до бурчання, нарікань.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. форкотливий, р. форкотливого, д. форкотливому, з. форкотливого, о. форкотливим, м. форкотливім, к. форкотливий

Більше записів