фонтан

1. Спорудження для подавання води під тиском, при якому струмінь рідини викидається вертикально або під кутом із спеціально обладнаного отвору, часто має архітектурне чи художнє оформлення.

2. Природне джерело, з якого вода витікає під тиском і викидається струменем угору.

3. Переносно: про щось, що потужно виривається, піднімається або розвивається угору (наприклад, фонтан іскр, фонтан емоцій).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |