фонтан

[fontɑn] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Спорудження для подавання води під тиском, при якому струмінь рідини викидається вертикально або під кутом із спеціально обладнаного отвору, часто має архітектурне чи художнє оформлення.

  2. Природне джерело, з якого вода витікає під тиском і викидається струменем угору.

  3. Переносно: про щось, що потужно виривається, піднімається або розвивається угору (наприклад, фонтан іскр, фонтан емоцій).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фонтан, р. фонтана, д. фонтанові, з. фонтан, о. фонтаном, м. фонтані, к. фонтане

Більше записів